твір:чого навчає нас гр.тютюнника за повістю климко

Вд легенд сиво давнини письменник ненав язливо перейшов до спогадв з власного дитинства, яке припало на вонн роки. Друга Свтова вйна  трагчною сторнкою стор нашого народу це аксома, яку не треба доводити. Але погляд на не, як на давню сторичну подю, неможливий надто важко навть псля шестидесяти п яти рокв гояться рани на тл  в душ нашого народу. Свдченням цього  повсть Володимира Рутквського «Потерчата». «Дитяча сповдь перед дорослими, як так нчому  не навчилися» такий красномовний пдзаголовок дав автор свом «Потерчатам». «Я, мабуть, письменником став тльки для того, щоб написати цю сповдь. З висоти свого вку вдивляюся в себе, малого, вдивляюся в мльйони таких же, як я, потерчат,  не можу збагнути, як нам вдалося проскочити по лезу мж смертю  життям, мж любов ю та ненавистю, врою  безнадю. А найдивнше для мене те, що ми не лише проскочили, а й не збожеволли. Втм, хто його зна. ¶накше чому людство робить все можливе для того, аби знищити себе самого». Вонне дитинство тема в сучаснй дитячй лтератур дещо призабута. За внутршньою напругою, драматизмом «Потерчат» можна поставити в один ряд з повстями Григора Тютюнника «Климко», «Облога», «Вогник далеко в степу». Повсть по свой сут рзномасштабна, багатовимрна, рзночасова, водночас трагчна, романтично-лрична,  подекуди, навть гумористична. ¶ це природно, адже дитяча жадоба в пзнанн свту не ма меж. От тльки що робити, коли цей свт переверта з нг на голову вйна? Жах перед полцам  грудка цукру вд нмецького вартового (а згодом така ж сама вд червоноармйця), вддансть малого песика, що вддав за господаря життя  ворожсть колишнх товаришв до «краснопузого» Володьки, смертельн «грашки» в руках ровесникв  вигадан розповд братиков про батька, який прийде весь в золот  перестрля всх ворогв. А хто ж так потерчата? Дти, що померли нехрещеними не лише вд куль та пд бомбами, але в страшн роки геноциду. ¶стотну роль в повст вдгра мудра доросла людина непоступливий в свох переконаннях дд малого Володьки, який веде хлопчика в минуле, тим сам

¶сторичн романи Володимира Рутквського це сторична проза для дтей. Тому головними героями  не сторичн постат, а пдлтки (Втько Бубненко Мирко з «Сторожово застави», Сашко, Тимко  Зейнулла з «Синх Вод», Санько, Грицик, Демко Манюня, Телесик з «Джур»), як опиняються у центр бурхливих подй  разом з читачами вчаться найголовншому: приходити друзям на допомогу у важку хвилину, творити добро, любити  захищати рдну землю. «Неймоврнсть його характерникв не у химерност чи дивовижност хнх вчинкв  можливостей, а в надлюдськй здатност любити людей  вддавати м себе всього до крихти».

До сторично тематики звертаться у свох останнх творах  класик укрансько дитячо лтератури Володимир Рутквський. Його повст  романи («Сторожова застава», «Син Води», трилогя «Джури козака Швайки», «Джури  пдводний човен»  «Джури-характерники») охоплюють значний перод стор Украни вд часв Кивсько Рус до козаччини. Письменник звертаться до маловдомих, а то й зовсм невдомих  сторнок, небезпдставно вважаючи, що укранська сторя нчим не грша за росйську або вропейську.

Продовженням розмови про сучасну укранську лтературу для дтей буде огляд творв для дтей середнього шкльного вку сторично тематики. Примно вдзначити, що сторичний жанр займа в лтератур сьогодення гдне мсце,  дитяча лтература не  винятком. А пригодницько-фантастично-детективн елементи, як зустрчаються в сторичних книжках, роблять цей жанр для дтей ще приваблившим. При цьому репертуар сторично прози для юних досить рзномантний: сторична трилогя (Володимир Рутквський «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», «Джури та пдводний човен»), висунута на здобуття Шевченквсько прем, роман-жарт (Вадим Карпенко «Марко  Харко», «Перш синц»), пригодницьк романи (Олександр Гаврош «Неймоврн пригоди ¶вана Сили, найдужчо людини свту», «Пригоди трич славного розбйника Пинт». Ц твори стали помтним явищем в укранськй дитячй лтератур останнх рокв, заслужили любов читачв та схвальну оцнку критики.

Говорячи про жанри дитячо лтератури для читачв-учнв молодших класв, яка широко представлена казкою, але  досить бдною в нших жанрах, не слд оминати увагою досить помтне явище останнх рокв: серю «Життя видатних дтей», яку вида видавництво «Гран-Т», залучаючи популярних сучасних письменникв, серед яких Олександр (Сашко) Дерманський, ¶ван Андрусяк, ¶рен Роздобудько, Любко Дереш, Лариса Денисенко, Олесь ¶льченко та н. Важко переоцнити виховне  пзнавальне значення книг ц сер, як з цкавстю читають  дти,  доросл. Педагоги  бблотекар знайдуть для себе безлч цкавих фактв та подй, як можна буде використати пд час пдготовки урокв та рзномантних заходв, батьки зможуть пильнше придивитися до свох дтей, хнх здбностей та уподобань, а дтям знайомство з сторями про дитинство великих людей усх часв  народв допоможе краще пзнати свт  себе у цьому свт, розвинути впевненсть у свох силах, цлеспрямовансть, наполегливсть у подоланн перешкод.

Органчне переплетння казкових образв та реальних сторичних подй властиве творчост ґвгена Блоусова, книги якого заслужили не лише всеукранське, а й мжнародне визнання. У свох останнх творах («Тарасове перо», «Чарвна голка Ври Рок», «Лесина псня») письменник залишаться врним як обранй тем, так  манер письма. Можна сказати, що вн популяризу сторю Украни для читачв-учнв молодших класв за допомогою казки. Поруч з реальними персонажами у них дють вигадан, казков, мфологчн, як-то, Колядки, Щедрвки, Писанки, Вишиванки у «Лесинй псн». Образно розповдаючи про дитяч та юн роки велико укрансько поетеси, автор вдало використову уривки з  вршв, народн псн, казки та перекази, повчання старших все це с у душ дитини зерна любов до рдно мови та Батьквщини. « ґвген Блоусов пише для малюкв, не просто оповда яксь байки, а намагаться пов язати бувальщину з сьогоденням  простим словом торкнутися от невидимо струни в дитячй душ, вд яко озиваться серйозна мелодя громадянсько свдомост».

Чарвн крани з цлком реальними проблемами створю у свох казкових повстях  Нна Воскресенська. В  Кран Мрй перемшан ус казков перепит: дракониця не вм лтати, школа чарвникв то суцльне шахрайство, а у лихо вдьми час вд часу пропада пам ять («Володар Крани Мрй»), у казковому королвств не вщухають полтичн пристраст на виборах («Останн бажання короля»), героям, як потрапили у Крану Часу, даться шанс щось змнити у свому житт («Дивовижн пригоди Наталки у Кран Часу»), одвчна боротьба свтла  темряви вдбуваться у казковому простор «Рудо Ворони». Населен величезною клькстю казкових стот, розбавлен специфчним гумором оповд не дадуть занудьгувати.

Щирий дитячий погляд на реч  тонку дорослу роню подну у свох творах для дтей ¶ван Андрусяк, який, на власну думку, розпочавши писати для дтей, геть здитинв. У першому прозовому дебют казковй повст «Стефа та  Чакалка», автор вигадав Чакалку казкову стоту, якою на Слобожанщин батьки лякають свох неслухняних дтей: мовляв, вона прийде вноч, забере дитину в мшок  понесе в темний лс. Саме так  вдбуваться з героями повст, як потрапляють до казково «школи чакалок  бабав», де м дозволено робити все, що заманеться. Письменник опису ц сцени з гумором, проте головну увагу концентру на дитячй психолог, наголошуючи на тому, що добро й любов перемагають неодмнно,  завдяки м дитина може навть «перевиховати» казкове страшидло. Дошкльнятам адресован «Звряча абетка»  «Зайчикова книжечка» врш й вршован казки; а також повсть-гра «Хто боться Зайчикв», дтям молодшого шкльного вку весел пригодницьк повст «Сорокопуди, або Як Лза  Стефа втекли з дому»  «Кабан дикий хвст великий». Проте сам письменник «головним» свом твором для дтей вважа невеличку повсть «Дядько Барбатко смться», в якй у поетичнй форм розповдаться про тонкощ людських взамин, неповторнсть кожно людини у свт, любов  бль, глибинний зв язок людини  природи, красу  складнсть життя.

До добрих друзв дитинства треба вднести  геров Лес Воронини, що здобули заслужену любов малих читачв: суперагента Гриця Мамая, який одню лвою перемага свтове зло, двчинку Олю та  кота Гарбузика, Олянку  Буцика з чарвно крани Нямликв, яка знаходиться у стн сучасного будинку. Авторка «Суперагента ООО», «Тамниц Пурпурово планети», «Прибульця з крани Нямликв» впевнена, що дтей не потрбно ан розважати, ан виховувати. «Мй унверсальний рецепт х треба любити! ¶ якщо дтей любити, то вони будуть читати  розважатися, сприймати книжки  грати у розумн гри, при цьому не перетворюючись на громанв». На думку письменниц, злочинцями стають т люди, як в дитинств не награлися досхочу. Граючись, Олянка та  чарвний друг, кмтливий  вдважний Буцик, можуть перетворюватися на звичайних людей, оживляти грашки, ставати невидимками. Разом вони мандрують в час та простор, захищають добро, допомагають слабшим та вдновлюють справедливсть там, де  порушено. Поруч з гровими перипетями  й досить серйозн. Наприклад, гсть з Австрал Дмитрик, опинившись в Укран, прагне пзнати землю свох предкв. Динамчним сюжетом казки авторка постйно трима читача в напруз, у не легка  органчна мова, що добре сприйматься дтьми. Через гру, пригоди вони не лише вчаться оцнювати довклля, але й будують свй власний свт.

Дитинство свт особливий: дерева у ньому величезн, незнайом будинки загадков, а тамнич стоти можуть з явитися будь-де, будь-яко мит. Так вважа Марина Павленко, яка успшно працю на нив як доросло, так  дитячо лтератури. «Не вдокремлюю дитячий свт вд дорослого, мовила письменниця в одному з нтерв ю. Дитиною зображала з ляльками маму, зараз по-дитячому прагну якогось вигаданого  захищеного свту, де та лня, яка визна межу мж дитинством  дорослстю? В мой першй книжц поезй дуже багато «дитячого», але нхто не називав «Бузкових зошитв» лтературою для дтей. ¶ навпаки, в «Домовичков з палтрою» та казках «Пвтора бажання» не лише нема «дитячого сюсюкання», а й багато прагматизму, рон, нших симптомв дорослого буття. Мен дуже дорога одна з рецензй «Березоля», де було сказано, що мо казки «п ють каву, як доросл,  люблять солодке, як дти плткують, як доросл,  бавляться, як дти». Образом Дитинства став для Марини Павленко патлатий шепелявий Домовичок, якого можна поставити в один ряд з Внн-Пухом, Карлсоном, гером Сергя Дзюби Кракатунчиком та росйським побратимом Кузькою. Адже збдненим буде дитинство без казкового друга, схильного до вигадок, бешкетництва, вихвалянь, а то й флософських роздумв. Домовичок Марини Павленко сипле приказками, як горохом, ненавидить телевзор-«чашокрад»  полюбля смейн читання, вихову вже два поколння дтей  прагне змнити долю вдомих казкових геров, малю  пише мемуари, дресиру кроликв  заробля грош, куючи зозулею. Проте вс його пригоди перерахувати важко, краще читати казков повст «Домовичок з палтрою» та «Домовичок повертаться». Не меншо уваги заслуговують «Пвтора бажання, або Казки з Ялосоветино скрин» мудра  тонка стилзаця пд народну казку, а також твори для читачв середнього шкльного вку трилогя про Софйку-Русалоньку  нова книга письменниц «Миколчин стор».

Не втрача дитячо щирост  молодий кивський письменник Олександр Дерманський. Дилогю про вужа Ониська та його друзв можна вважати книжкою на вирст: якщо перша частина «Володаря Макуци» «На город» це ряд оповдань, як дти залюбки послухають з маминих або татових вуст на нч, то друга «Подорож до бабус» невеличка за обсягом, захоплююча пригодницька повсть, яку дитина, навчившись читати, цлком в змоз подолати, , нарешт, друга книжка дилог «Бабуся оголошу вйну» чималий за обсягом твр з багатьма пригодами та глибокими думками, як здатен зрозумти  малий читач. Та й нш твори письменника не розчарують н дтей, н дорослих, адже х вирзня напружений сюжет, яскраво виписан характери, добрна укранська мова  щедрий гумор. Про що б не йшлося про порятунок казкового Мста вд Птьми («Король букв, або Тамниця Смарагдово книги»), про дружбу двчинки Сон та симпатичного чудовиська («Чудове чудовисько», «Чудове чудовисько в кран жаховиськ»), про незвичайн пригоди Лльки, Васька та ¶ванка пд час канкул у карпатському лс («Танок Чугайстра»), автор непомтно вчить малих читачв найголовншому: дружити  творити добро. На думку письменника, дтям не вистача тепла й доброти, а дитяча книжка ма грти душу, бути свтлою, веселою й цкавою.

Цлком природно, що на Парнас дитячо лтератури завжди займала почесне мсце казка,  сучасне красне письмо для дтей не виняток. Дтям пропонують казки на рзний смак: сучасна казка (Зрка Мензатюк «Казочки-куцехвостики», «Кивськ казки»), казкове фентез (Олександр Дерманський «Король букв, або Тамниця Смарагдово книги», Нна Воскресенська «Руда Ворона», «Останн бажання короля»), казков пригоди (Леся Воронина «Прибулець з Крани Нямликв», ¶ван Андрусяк «Стефа та  Чакалка»), казка з сторичним антуражем (Зрка Мензатюк «Тамниця козацько шабл»), стилзаця пд народну казку (Марина Павленко «Пвтора бажання, або Казки з Ялосоветино скрин»). Чарвних кран, як вдкривають сучасн письменники для дтей, стльки, що можна з повним правом видавати так званий укранський казковий атлас, де будуть зазначен  казкова крана на город пд повткою з книжок Олександра Дерманського,  пурпурова планета Лес Воронини,  вдкрита нею же у стн старого будинку Крана Нямликв,  королвства Нни Воскресенсько,  навть цлком реальний сучасний Кив, свдченням чого стали «Кивськ казки» Зрки Мензатюк. Твори ц письменниц з промовистим м ям дозволяють побачити диво повсюди, знайти казку скрзь:  у бабусинй скрин («Катрусин скарби»),  у народних святах («Макове князювання»),  у змн пори року або днв тижня («Казочки-куцехвостики»),  у природ, яка нас оточу («Як до жабок говорити»). Фантастичне  реальне переплтаються у  творах так природно, що навть не дивушся, коли у день Кива можна зустрти князя Кия з братами  сестрою Либддю («Кивськ казки»), патротично настроний привид спонука подружжя Руснакв знайти старовинну козацьку релквю («Тамниця козацько шабл»), а хлопчик ¶ванко не лише врить у дива, але й творить х сам («Чарвний ¶ванко»). «Дитина сприйма свт як диво, не трима зла. Цього потрбно повчитися  нам, дорослим. Дитячий письменник повинен бльше бути дитиною, анж пересчний дорослий. Н, не треба розповдати вигадки. Слд говорити про важлив реч Але висок цнност слд заховати глибоко та ретельно. Так, щоб маленький читач змг сам х усвдомити», вважа письменниця. За повсть «Тамниця козацько шабл» Зрка Мензатюк у 2008 роц отримала Премю Кабнету Мнстрв Украни мен Лес Укранки за лтературно-мистецьк твори для дтей та юнацтва.

За допомогою коротеньких оповдей  яскравих малюнкв вдкрива малюкам довколишнй свт вдомий поет  прозак Олесь ¶льченко з художниками Костем Лавро, Олесею Трофименко, Максимом Нменко. Дти з задоволенням послухають маму, тата або бабусю, як почитають м вголос, подивляться малюнки про те, як мандрувала дощинка, як крокодилов лкували зуби, як автомобл будували дорогу. Кожна сторя Олеся ¶льченка це весел пригоди дтей, тварин, грашок, , водночас, вдкривання дтям рзномантних явищ, вдповдь малим «чомучкам» на хн нескнченн запитання.

Якщо наркають, що сьогодн пишуть мало дитячих книг, то це стосуться художнх творв для дошкльникв найменшо читацько аудитор. Проте  для них з являються нов книжки (щоправда, х значно менше, анж для бльш старших читачв). Варто назвати «Зврячу абетку», «М яке й пухнасте», «Хто боться зайчикв» ¶вана Андрусяка «Тьотя Бегемотя» Юря Бедрика, «¶сторя одного поросяти» ¶вана Малковича, «Кумедну читанку» Мар Чумарно та серю творв Олександра ¶льченка, виданих видавництвом «Гран-Т»: «Мандрвка дощинки», «Як Коник спвати навчився», «Як крокодилу зуби лкували» та н. Примне враження справляють врш ¶вана Андрусяка «Звряча абетка». Це досягнення як автора вршв, так  художника Ольги Гаврилово, яка оформила книжку дуже симпатичними зврятами. Поднання лтер абетки з тваринами дуже поширене, проте поетка не лише почина кожний врш з вдповдно лтери, але й вдаться до суто дитячих хитрощв запам ятовування добира риму до назви в першому ж рядку: «¶хтозавр прийшов на базар». Адже дти запам ятовують римован рядки-приповдки краще, анж слова.

Сучасна лтература для дтей: огляд

Весела Абетка. Читанка Сучасна лтература для дтей: огляд